Фактична адреса ТОВ «Група ТАС»:
01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30,
тел.:  (044) 593-73-01
E-mail: office@tas.ua
Укр  | Eng  | Рус 
Головна сторінка/Прес-центр/Новини та прес-релізи/"Універсальний менеджер"
27 Квітня 2009

"Універсальний менеджер"

"Сьогодні під час кризи не так вже й складно працювати: достатньо надавати якісні послуги, не затримувати платежі за страховками, вчасно видавати депозити"

Голова ради директорів "Інвестиційно-Фінансової Групи "ТАС" Попенко Сергій Павлович в інтерв’ю Контрактам розповів про те, що:
1) продаж страхового бізнесу в період кризи вигідний
2) група "ТАС" продовжує інвестувати в бізнес та підтримує кіно в стилі арт-хаус
3) хороший керівник не повинен бути весільним генералом

Від авіації – до фінансів

Як вам працюється під час кризи?

- Часи зараз непрості, але цікаві. Спочатку, звісно, був шок, але потім ми постаралися відкоригувати витрати, підтримати основні й закрити (призупинити) збиткові проекти, розробити  "план Б". Утім, ІФГ "ТАС", до якої входить майже 100 компаній і яка спеціалізується на фінансовому, страховому ринках, а також промисловості (вагонобудування) й венчурних проектах (аптечна мережа «Даша», сільськогосподарські проекти тощо), навіть в умовах кризи не відмовляється від інвестицій у нові перспективні напрямки.

Ви маєте власний "план Б"?

- Ні, особисто в мене такого плану немає. Можна, умовно кажучи, залягти в будиночку під Києвом і чекати, поки закінчиться криза. Але мені подобається бути у вирі подій, а не ховатися на узбіччі.

Коли ви починали кар’єру, було простіше чи складніше, ніж зараз?

- Важко сказати. У 16 років я поїхав з рідного Житомиру на навчання до Харківського авіаційного інституту. Це було непросте рішення: йшов 1993 рік, у країні розруха, гіперінфляція. У школі мені подобалися іноземні мови і я планував стати дипломатом або перекладачем. Однак до 1993-го сенсу в дипломатичній кар’єрі я не бачив: у тій складній економічній ситуації була потрібна освіта, за допомогою якої я зміг би досить швидко почати заробляти гроші. Майже випадково я вступив до ХАІ на економічний факультет: ще в школі виграв олімпіаду, і мене без іспитів запросили навчатися в інститут.

Не страшно було їхати з дому в такому юному віці?

- Це було дуже важливе рішення, яке вплинуло на все моє подальше життя. По суті, з 16 років я став майже повністю незалежним від батьків, будував своє життя самостійно, сам за себе відповідав. Із третього курсу працював на митниці і друкувався у економічному журналі "Все про бухгалтерський облік" - писав статті про митне законодавство.

На хліб не вистачало?

- Справа не в цьому. Мені просто було цікаво поєднувати різні напрямки. Тоді ж я прочитав мовою оригіналу досить багато закордонних підручників з економіки. Заодно підтягнув англійську - знання мови мені дуже допомогло, коли після інституту почав співпрацювати зі Світовим банком.

У чому полягало ваше співробітництво?

- Я не був у штаті Світового банку, а працював при Українському центрі реструктуризації підприємств, створеному СБ. УЦРП намагався або за рахунок власних коштів поліпшити фінансове становище підприємств, або залучав до компаній інвестора. Ми піднімали найрізноманітніші активи: трикотажну фабрику, метзавод, завод із виробництва газових плит, фабрику з виготовлення медичного скла... У нашій команді працювали фінансисти, маркетологи, технологи та HR-фахівці.

Ким ви були в цій команді?

- Спершу фінансистом, потім став лідером команди, координував роботу, вів проекти.

Схоже, ваша тогочасна робота нагадувала діяльність консультантів таких міжнародних компаній, як Bain та McKinsey... Не виникало бажання поповнити ряди професійних консультантів?

- Ці компанії досить тісно співробітничали зі Світовим банком щодо реструктуризації підприємств. Певний час я навіть працював у Bain & Company за контрактом. Але, в принципі, робота в консалтингових фірмах мене особливо не цікавила, оскільки паралельно я навчався у МВА.

У якій бізнес-школі ви навчалися?

- У словенській IEDC-Bled School of Management. Навчання дозволило мені в першу чергу впорядкувати свої знання з управління бізнесом, поєднати українську практику з теорією європейської бізнес-школи. База була гарна тим, що там викладали практично всі відомі американські та європейські професори: у нас були викладачі з Гарварда, Вортона, із французької школи INSEAD. Склад професури був нічим не гірший англійських або американських топ-шкіл.

Продати вчасно

Чим ви зайнялися після МВА?

- До кінця навчання в МВА я став фінансовим директором УЦРП. Головою ради директорів цієї організації був Сергій Тігіпко, який тоді очолював в уряді фінансовий блок. У вільний час Сергій Леонідович проводив співбесіди з молодими фахівцями, серед яких був і я. У 2000 році він вийшов зі складу акціонерів Приватбанку і зайнявся формуванням групи "ТАС". Я став одним із тих членів його команди, що вибудовувала систему управління групою. Спочатку разом із колегами займався створенням холдингу, потім перейшов у страховий бізнес групи, а з 2003 по 2005 роки ми активно займалися консалтинговим бізнесом: крім управління підприємствами групи "ТАС", консультували зовнішніх клієнтів - розробляли стратегію, організаційну структуру, систему бюджетування, мотивації працівників у компаніях фінансового сектору.

У 2005 році, коли Сергій Леонідович очолив ТАС-комерцбанк, я став фінансовим директором банку, у якому пропрацював більше двох років. За цей час ми сформували банківський холдинг, придбали ТАС-Інвестбанк, почали активно розширювати ритейловий бізнес, головним ідеологом якого був Сергій Тігіпко. Нам вдалося вчасно й правильно вибудувати бізнес, оцінити ситуацію, вийти на закордонний ринок, залучити стратегічного інвестора й досить вигідно продати ТАС-комерцбанк і ТАС-Інвестбанк шведській групі Swedbank.

Ви будували банківський холдинг на продаж?

- Ні. Ми просто проаналізували фінансовий ринок і спробували оцінити, який напрямок банківського бізнесу буде найбільш затребуваним у найближчі 2-3 роки. У 2005 році банківський ритейл був розвинений досить погано. Чимало фінустанов уже видавали позички населенню, однак підходи до роздрібного кредитування скрізь були однаковими: клієнт приходив у банк, йому видавали величезний пакет документів, процедура надання кредиту тривала тижнями. Ми уніфікували, спростили й автоматизували цей процес.

Однак до 2007 року вітчизняним фінустановам було досить складно конкурувати із закордонними банками, які отримували від материнських структур дешеві ресурси. Друга причина залучення західного інвестора - необхідність капіталізації фінустанов. Слід було шукати нових джерел розвитку.

По суті, група "ТАС" - це портфельний інвестор...

- Можна сказати й так. За бажання й гарної цінової пропозиції всі активи в структурі групи можуть бути продані. Єдине, від чого група навряд чи відмовиться, - це банк, оскільки він є важливою ланкою бізнесу, чудовою кузнею кадрів, IT-технологій та нових компаній. Утім, за умовами угоди зі Swedbank ми повинні продати банк "Бізнес стандарт" і зараз перебуваємо в процесі переговорів із потенційними інвесторами. Думаю, що після закінчення строку цього договору ми повернемося в банківський бізнес.

Які сектори економіки цікаві вам як об’єкт для інвестицій?

- Сьогодні нас цікавлять компанії, на товари та послуги яких існує стабільний попит, інвестиційно привабливі в довгостроковому періоді. Наприклад, досить цікавий сегмент мінеральної води. За можливостями для консолідації, кількістю й ваговою категорією гравців ця галузь має високий потенціал. Нам цікава переробка зерна. Страхування також досить вигідна галузь для інвестицій. До нових проектів підходимо за секторально-перспективним принципом.

Група "ТАС" готова інвестувати у страховий бізнес?

- Зараз ми ведемо переговори про продаж контрольного пакета СГ "ТАС" для посилення її позицій на ринку та збільшення ринкової частки. Нині саме час об’єднати нашу компанію і ще двох-трьох гравців страхового ринку, щоб побудувати великий і сильний страховий холдинг. У принципі, навіть низька ціна продажу СГ нас не лякає: за три-чотири роки наші 49% акцій коштуватимуть значно дорожче поточної ринкової вартості компанії. Як то кажуть, до втрат треба підходити з калькулятором - тоді й вигоду знайдеш.

Сьогодні у фінансово-страховому секторі не так уже й складно працювати: досить надавати клієнтам якісні послуги, не затримувати платежі за страховками, видавати депозити вчасно тощо. Завдяки цим конкурентним перевагам можна й надалі завойовувати ринок.

Підтримка фестивалів арт-хаусного кіно - це новий бізнес-проект групи?

- Починаючи з осені, група "ТАС" провела кілька кінофестивалів (Дні німецького, французького, британського, іспанського кіно в Україні). Але це - культурно-соціальні проекти, які є частиною корпоративної культури групи. Ми хочемо познайомити українського глядача з кращими зразками сучасного світового кіно. Приміром, недавно ми привозили в Україну оскароносний фільм "Мільйонер із нетрів", а зараз - "Рестлер" з Міккі Рурком. До речі, напередодні нашого інтерв’ю на запрошення Сергія Тігіпка до Києва приїжджав режисер цієї стрічки Даррен Аранофскі. Ми й у подальшому будемо практикувати такі зустрічі. Можливо, згодом організуємо майстер-класи для студентів-кінематографістів.

Лава запасних

З огляду на ваш досвід, яким напрямком бізнесу найцікавіше займатися?

- Безумовно, приємно робити те, що вже вмієш. Як фінансистові мені простіша й зрозуміліша банківська робота. З іншого боку, сфера маркетингу або НR - цікавіша, хоча на цьому я гірше знаюся. Гарний керівник повинен розумітися на всьому, а не бути весільним генералом.

Як ви мотивуєте підлеглих у нинішніх досить складних умовах?

- Даю цікаві завдання. Найголовніше в мотивації - це відповідальність, покладена на співробітника, та повага до нього. У людей мають очі світитися роботою, яка їм цікава. А цього можна досягти, тільки надавши їм можливість вирішувати важливі завдання.

Тобто ви вільно делегуєте повноваження?

- Намагаюся. Це, безумовно, великий ризик. Людина може не зайнятися вирішенням якогось питання - і в результаті завдання не буде виконане. Однак такі тести дозволяють виявити коло людей, здатних працювати дуже ефективно. Створення команди - ключове завдання нашого акціонера: у нього завжди була і є довга лава запасних – людей, готових у будь-який момент братися за нове бізнес-завдання. На такій лаві деякий час сидів і я.

Ви готові сьогодні поїхати піднімати, наприклад, завод?

- Якщо стоятиме таке завдання й виникне необхідність - я із задоволенням цим займуся.

Досьє

Попенко Сергій Павлович народився 11 вересня 1976 року. В 1998 році закінчив Харківський Авіаційний Університет за фахом - інженер з організації керування виробництвом. Одержав ступінь МВА в словенській школі ІEDC-Bled of Management. Має більше 6 років досвіду роботи на керівних посадах. З 2008 року очолив Раду Директорів Групи "ТАС".

Автор: Наталія Сапунова